European Accessibility Act у 2026: кого стосується EAA і що перевірити на сайті

З 28 червня 2025 року в країнах Європейського Союзу застосовуються національні правила, що впроваджують European Accessibility Act — Директиву (EU) 2019/882 про вимоги доступності до певних продуктів і послуг.

Для бізнесу це важлива зміна, але навколо EAA виникло багато перебільшень.

Можна зустріти твердження, що тепер будь-який сайт, доступний у Європі, зобов’язаний відповідати одному конкретному стандарту, а за будь-яку помилку компанія автоматично отримує величезний штраф.

Насправді все складніше.

European Accessibility Act стосується конкретних категорій продуктів і послуг. Він не робить автоматично незаконним кожен недоступний сайт в інтернеті.

При цьому для бізнесів, які дійсно потрапляють у сферу EAA, доступність уже не варто розглядати лише як рекомендацію UX.

Ця стаття пояснює загальні принципи EAA для бізнес-сайтів. Вона не є юридичною консультацією: конкретні обов’язки та санкції потрібно перевіряти за законодавством тієї країни ЄС, у якій надається послуга.

Що таке European Accessibility Act

European Accessibility Act, або EAA, — це Директива Європейського Союзу 2019/882, створена для зближення вимог доступності до певних продуктів і послуг у країнах ЄС.

Директива була прийнята у 2019 році, а держави-члени повинні застосовувати національні правила, що її реалізують, із 28 червня 2025 року.

Мета EAA — зменшити бар’єри для людей з інвалідністю та одночасно зробити правила доступності більш узгодженими на європейському ринку.

Для веброзробки особливо важливо те, що частина послуг, які входять до сфери EAA, надається через сайти та мобільні застосунки.

Чи стосується EAA кожного сайту

Ні.

Це одна з найважливіших речей, яку потрібно зрозуміти.

European Accessibility Act не встановлює правило «будь-який сайт компанії в ЄС повинен відповідати EAA».

Директива визначає конкретні категорії продуктів і послуг.

Для цифрового бізнесу серед найбільш релевантних категорій є:

• e-commerce services;
• consumer banking services;
• електронні книги та спеціальне програмне забезпечення для них;
• електронні комунікаційні послуги;
• послуги доступу до аудіовізуальних медіасервісів;
• окремі цифрові елементи пасажирських транспортних послуг, включно з вебсайтами, застосунками та електронними квитками.

Тому звичайний інформаційний B2B-сайт і інтернет-магазин, який укладає дистанційні договори зі споживачами, — це різні ситуації з точки зору EAA.

Що означає e-commerce у контексті EAA

Для багатьох бізнесів саме ця категорія є найважливішою.

У контексті EAA e-commerce — це послуги, що надаються дистанційно через вебсайти або мобільні сервіси на індивідуальний запит споживача з метою укладення споживчого договору.

Простими словами, якщо через сайт споживач може обрати продукт або послугу та пройти шлях до дистанційної покупки чи укладення договору, EAA варто перевірити особливо уважно.

Це може стосуватися, наприклад:

• інтернет-магазинів;
• онлайн-бронювань;
• певних сервісів із дистанційною оплатою;
• цифрових платформ, через які споживач укладає договір із бізнесом.

Але сам факт наявності кнопки «Зв’язатися» на корпоративному сайті ще не означає автоматично, що весь сайт є e-commerce service у розумінні EAA.

Чи стосується EAA українського бізнесу

Місцезнаходження компанії поза ЄС саме по собі не є достатньою підставою ігнорувати європейські правила.

Якщо бізнес фактично надає споживачам у ЄС послугу, яка входить до сфери EAA, необхідно перевіряти правила відповідної держави-члена та конкретну модель надання послуги.

Наприклад, український інтернет-магазин, який активно продає споживачам у країнах ЄС, перебуває в іншій ситуації, ніж українська B2B-компанія, сайт якої просто доступний для перегляду з Європи.

Тому питання потрібно ставити не так:

«Чи відкривається наш сайт у ЄС?»

А так:

«Чи надаємо ми споживачам у ЄС продукт або послугу, що входить до сфери відповідного національного законодавства EAA?»

Виняток для мікропідприємств

Директива передбачає важливий виняток для мікропідприємств, які надають послуги.

За визначенням EAA мікропідприємство — це підприємство, яке:

• має менше 10 працівників;
• і має річний оборот не більше €2 млн або річний баланс не більше €2 млн.

Мікропідприємства, що надають послуги, звільняються від вимог Директиви до послуг.

Але тут важливо не робити надто широких висновків.

Статус компанії, пов’язані підприємства, характер діяльності та національне законодавство можуть впливати на оцінку.

Крім того, доступність може бути потрібна бізнесу з інших юридичних, договірних або комерційних причин навіть тоді, коли конкретне виключення EAA застосовується.

Чи є винятки крім мікропідприємств

Так.

Директива містить декілька винятків і перехідних положень.

Наприклад, у певних умовах зі сфери вимог виключаються:

• попередньо записані time-based media, опубліковані до 28 червня 2025 року;
• офісні файли, опубліковані до цієї дати;
• певний сторонній контент, який бізнес не фінансує, не розробляє і не контролює;
• архівні вебсайти або розділи, контент яких після 28 червня 2025 року не оновлюється і не редагується;
• певні карти за умови доступного представлення суттєвої навігаційної інформації.

Також EAA передбачає механізми для ситуацій, коли виконання певної вимоги фундаментально змінює продукт або послугу чи створює непропорційний тягар.

Але це не означає, що бізнес може просто назвати доступність «занадто дорогою» і нічого не робити.

Такі винятки потребують обґрунтованої оцінки відповідно до застосовного законодавства.

Чи існує єдиний штраф EAA у €100 000

Ні.

European Accessibility Act не встановлює єдиного штрафу, однакового для всього Європейського Союзу.

Директива зобов’язує держави-члени встановити власні правила відповідальності.

Санкції повинні бути ефективними, пропорційними та стримувальними, але конкретні суми, процедури та органи контролю визначаються національним законодавством.

Тому заголовок «за недоступний сайт штраф €100 000» без зазначення країни та правової норми вводить читача в оману.

У різних країнах можливі різні механізми:

• адміністративні штрафи;
• вимоги усунути порушення;
• судові процедури;
• інші національні способи примусу до виконання правил.

Перед оцінкою юридичного ризику потрібно перевіряти конкретну юрисдикцію.

Що означає доступний сайт на практиці

Юридичні вимоги не варто зводити до одного автоматичного тесту.

Доступність — це здатність людей із різними особливостями сприйняття та взаємодії користуватися сервісом.

На практиці аудит вебдоступності часто включає такі аспекти.

1. Навігація з клавіатури

Користувач повинен мати можливість працювати з основними інтерактивними елементами без миші.

Це стосується:

• меню;
• посилань;
• кнопок;
• форм;
• модальних вікон;
• інших інтерактивних компонентів.

При цьому важливо бачити, на якому елементі зараз знаходиться фокус.

2. Зрозуміла HTML-структура

Заголовки, списки, кнопки, поля форми та інші елементи повинні мати коректну семантичну структуру.

Звичайний div, який візуально виглядає як кнопка, не завжди поводиться як справжня кнопка для допоміжних технологій.

3. Альтернативний текст для змістовних зображень

Якщо зображення передає важливу інформацію, користувач, який його не бачить, повинен мати альтернативний спосіб отримати цей зміст.

При цьому декоративні зображення не потрібно описувати довгими SEO-текстами.

Alt-текст — це передусім інструмент доступності.

4. Контраст і читабельність

Світло-сірий текст на білому фоні може красиво виглядати в макеті, але бути складним для читання.

Потрібно оцінювати:

• контраст;
• розмір тексту;
• масштабування;
• поведінку сторінки при збільшенні;
• чи не втрачається контент при зміні розміру.

5. Доступні форми

Поле форми повинно мати зрозумілу назву, а помилки — пояснювати, що саме потрібно виправити.

Не варто покладатися тільки на червоний колір.

Користувач повинен розуміти:

• яке поле заповнюється;
• чи є воно обов’язковим;
• що введено неправильно;
• як виправити помилку.

6. Доступні мультимедіа

Якщо відео або аудіо містить важливу інформацію, можуть знадобитися субтитри, транскрипція або інші альтернативні способи отримання змісту залежно від контексту.

7. Зрозумілі інтерактивні компоненти

Кастомні dropdown, tabs, каруселі, modal windows та інші компоненти повинні бути не лише красивими, а й керованими та зрозумілими для користувачів допоміжних технологій.

Чи достатньо відповідати WCAG 2.2

WCAG — один із найкорисніших технічних орієнтирів під час створення та аудиту доступних сайтів.

Але юридичне питання «чи відповідає бізнес EAA» ширше за результат автоматичної WCAG-перевірки.

Конкретна відповідність залежить від:

• типу послуги;
• національного законодавства;
• застосовних технічних стандартів;
• доступності всього користувацького процесу;
• інформації, яку бізнес зобов’язаний надавати споживачу.

Тому фраза «у нас WCAG 2.2 — отже юридично все гарантовано» також є занадто спрощеною.

WCAG дуже корисний для технічної роботи, але остаточна юридична оцінка — окреме питання.

Автоматичний accessibility score не дорівнює відповідності

Lighthouse, axe та інші автоматичні інструменти корисні.

Вони можуть швидко знайти:

• частину проблем із контрастом;
• відсутні labels;
• деякі ARIA-помилки;
• відсутні альтернативні описи;
• певні структурні проблеми.

Але автоматичний тест не може повністю оцінити реальний користувацький сценарій.

Наприклад, він може не зрозуміти, що:

• порядок фокуса нелогічний;
• модальне вікно фактично неможливо закрити з клавіатури;
• alt-текст формально присутній, але абсолютно беззмістовний;
• після помилки користувач не розуміє, що робити;
• checkout технічно проходить автоматичний тест, але практично незручний для screen reader.

Тому професійна перевірка поєднує автоматизацію та ручне тестування.

Особлива увага e-commerce: перевіряйте весь шлях покупки

Для інтернет-магазину недостатньо зробити доступною лише головну сторінку.

Критичним є весь сценарій:

1. пошук або каталог;
2. фільтри;
3. картка товару;
4. вибір варіанта;
5. додавання до кошика;
6. кошик;
7. авторизація або checkout;
8. адреса;
9. оплата;
10. повідомлення про помилки;
11. підтвердження замовлення.

Одна недоступна критична дія може зробити весь сервіс практично недоступним для частини користувачів.

Чи потрібно переробляти весь сайт з нуля

Не обов’язково.

Accessibility-аудит може показати, що більшість проблем локальні.

Наприклад:

• потрібно виправити структуру заголовків;
• додати labels у формах;
• покращити focus states;
• переробити декілька кастомних компонентів;
• підняти контраст;
• виправити клавіатурну навігацію;
• додати альтернативи мультимедіа.

В іншому проєкті проблема може бути системною: вся компонентна бібліотека побудована без семантики, checkout не працює з клавіатури, а десятки шаблонів повторюють однакові помилки.

Тоді часткова перебудова або redesign system може бути економічно логічнішою.

Як почати підготовку до EAA

Практичний процес для бізнесу може виглядати так:

1. Визначити, чи входить ваша послуга до сфери EAA.
2. Перевірити, у яких країнах ЄС вона надається споживачам.
3. Визначити, чи застосовуються винятки, зокрема для мікропідприємств.
4. Перевірити відповідне національне законодавство.
5. Провести accessibility-аудит ключових користувацьких сценаріїв.
6. Розділити проблеми за критичністю.
7. Виправити системні компоненти.
8. Повторно протестувати сайт вручну та автоматично.
9. Задокументувати прийняті рішення там, де це потрібно.

Що перевірити на сайті прямо зараз

• Чи можна пройти основну навігацію лише клавіатурою?
• Чи видно focus state?
• Чи мають поля форм labels?
• Чи зрозумілі повідомлення про помилки?
• Чи достатній контраст тексту та кнопок?
• Чи можна збільшувати текст без втрати функціональності?
• Чи мають змістовні зображення коректний alt?
• Чи працюють custom-компоненти з клавіатурою?
• Чи доступний mobile checkout?
• Чи має відео необхідну текстову або аудіоальтернативу?
• Чи не залежить важлива інформація тільки від кольору?
• Чи можна завершити основну бізнес-дію без миші?

Доступність корисна навіть тоді, коли EAA не застосовується

Юридичні вимоги — не єдина причина займатися accessibility.

Багато практик доступності одночасно покращують сайт для ширшої аудиторії.

Наприклад:

• чіткі labels допомагають усім заповнювати форми;
• хороший контраст покращує читання на сонці;
• субтитри корисні людям, які дивляться відео без звуку;
• зрозуміла навігація допомагає і клавіатурним, і звичайним користувачам;
• велика зона натискання зручніша на смартфоні;
• семантичний HTML робить інтерфейс стабільнішим і зрозумілішим.

Тому accessibility доцільно розглядати не лише як compliance-задачу, а як частину якісної веброзробки.

Підхід TimeKairos

У TimeKairos ми не вважаємо коректним продавати accessibility через страх: «ваш сайт порушує закон, терміново замовляйте новий».

Спочатку потрібно визначити, чи застосовується конкретне законодавство до конкретного бізнесу.

Після цього — оцінити реальний стан сайту.

Технічний аудит може включати автоматизовані accessibility-перевірки, але вони повинні доповнюватися ручним аналізом компонентів і ключових сценаріїв.

Якщо проблему можна виправити без редизайну, немає сенсу перебудовувати весь сайт.

Якщо помилки системні, тоді вже варто оцінювати оновлення компонентної системи або технічної основи.

Висновок

European Accessibility Act — важлива зміна для цифрового бізнесу в Європі, але не універсальний закон «про всі сайти».

З 28 червня 2025 року вимоги застосовуються до визначених категорій продуктів і послуг через національне законодавство країн ЄС.

E-commerce є однією з найбільш актуальних категорій для веббізнесу. Водночас Директива передбачає виняток для мікропідприємств, що надають послуги, та низку інших винятків і перехідних правил.

Так само не існує єдиного європейського штрафу «€100 000 за недоступний сайт» — санкції визначають держави-члени.

Найкращий перший крок — не панікувати і не перебудовувати сайт навмання, а визначити юридичний scope і перевірити реальні бар’єри доступності.