Закон про українську мову на сайті у 2026: вимоги, штрафи та чекліст для бізнесу

Українська версія сайту для багатьох бізнесів в Україні — це не лише питання позиціонування або зручності користувача.

Вимоги до мови вебсайтів прямо визначені Законом України №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Норма щодо вебсайтів діє з 16 липня 2022 року, але й у 2026 році навколо неї залишається багато неправильних трактувань.

Чи обов’язково видаляти російську або англійську версію? Ні. Чи достатньо перекласти лише головну сторінку? Ні. Чи кожен іноземний сайт автоматично підпадає під український мовний закон? Теж ні.

Розберімо вимоги спокійно і практично.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Для спірних ситуацій варто перевіряти актуальну редакцію законодавства та отримувати юридичну оцінку конкретної моделі бізнесу.

Який закон регулює мову вебсайтів в Україні

Основні вимоги до мови сайтів містяться у статті 27 Закону України №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Для бізнесу особливо важлива частина шоста цієї статті.

Вона встановлює вимоги до інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні та таких, що реалізують товари або послуги в Україні.

До інтернет-представництв закон відносить не тільки класичні корпоративні сайти.

Залежно від ситуації це можуть бути:

• вебсайти;
• інтернет-магазини;
• інтернет-каталоги;
• офіційні сторінки бізнесу в соціальних мережах;
• інші онлайн-представництва компанії.

Окремі вимоги передбачені й для мобільних застосунків.

Кому потрібна українська версія сайту

Стаття 27 прямо говорить про суб’єктів господарювання, які:

• зареєстровані в Україні;
• і реалізують товари або послуги в Україні.

Тобто для українського ФОП або компанії, яка продає товари чи надає послуги на українському ринку, українська версія інтернет-представництва є базовою вимогою.

У березні 2026 року Уповноважений із захисту державної мови окремо нагадав, що ці правила стосуються й підприємців, які продають товари або послуги через соціальні мережі.

Наприклад, це може бути ФОП-психолог, фотограф, дизайнер, маркетолог, тренер або майстер б’юті-сфери, який використовує комерційну сторінку для продажу своїх послуг.

А якщо компанія іноземна

Для іноземних суб’єктів господарювання закон містить окрему конструкцію.

Якщо іноземна компанія реалізує товари або послуги в Україні та має тут дочірнє підприємство, філію або представництво, українська версія сайту повинна містити достатньо інформації для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника сайту.

Для користувачів в Україні вона також повинна завантажуватися за замовчуванням.

Тому некоректно формулювати правило як «будь-який іноземний сайт, який приймає оплату від українця, автоматично порушує закон».

Для міжнародного бізнесу потрібно аналізувати конкретну юридичну структуру та характер діяльності в Україні.

Чи можна мати російську, англійську або інші мовні версії

Так.

Закон не забороняє бізнесу мати російську, англійську, польську, німецьку чи будь-яку іншу мовну версію поряд з українською.

Проблема не в самому факті наявності іншої мови.

Для українського бізнесу важливо виконати дві базові умови:

1. українська версія повинна існувати;
2. вона не повинна бути меншою за обсягом та змістом, ніж іншомовні версії.

Тобто схема, де російською доступно 100 сторінок, а українською перекладена тільки головна, не відповідає цій вимозі.

Що означає «не менше за обсягом та змістом»

Закон не вимагає, щоб тексти різними мовами мали абсолютно однакову кількість символів або слів.

Переклад природно може відрізнятися за довжиною.

Суть вимоги в іншому: користувач української версії не повинен отримувати істотно менше інформації.

Наприклад, варто перевірити:

• сторінки послуг;
• каталог;
• картки товарів;
• ціни;
• умови доставки;
• FAQ;
• контактну інформацію;
• умови використання;
• інформацію про компанію;
• інші важливі для споживача розділи.

Якщо важливий розділ доступний лише іншою мовою, це вже привід перевірити мовну структуру сайту.

Яка мовна версія повинна відкриватися першою

Для користувачів в Україні українська версія інтернет-представництва повинна завантажуватися за замовчуванням.

Це один із ключових практичних моментів статті 27.

Наприклад, якщо людина вперше відкриває сайт з України і без попереднього вибору мови автоматично отримує російську версію, таку логіку варто переглянути.

При цьому закон не вимагає постійно повертати користувача на українську після того, як він сам свідомо обрав іншу мовну версію.

Практично сайт може запам’ятовувати мовний вибір користувача.

Чи обов’язково визначати країну користувача за IP

Закон визначає результат — українська версія повинна завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.

Але конкретну технічну архітектуру сайт може реалізувати по-різному.

Це може бути:

• українська як глобальна версія за замовчуванням;
• геолокаційна логіка;
• інша технічна схема, яка забезпечує потрібну поведінку.

Тому купувати окремий IP-detection сервіс лише заради закону не завжди необхідно.

Якщо українська версія і так є основною за замовчуванням, задача може бути вирішена простіше.

Мова інтернет-магазину та інформації про товари

Для e-commerce важлива не тільки стаття 27.

Стаття 30 Закону встановлює українську як мову обслуговування споживачів в Україні.

Інформація про товари та послуги, зокрема в інтернет-магазинах та інтернет-каталогах, повинна надаватися державною мовою.

Інформацію українською можна дублювати іншими мовами.

Тому інтернет-магазину варто перевіряти не лише меню сайту, а весь шлях покупця:

• назви категорій;
• описи товарів;
• характеристики;
• ціни та умови;
• кошик;
• checkout;
• валидацію форм;
• системні повідомлення;
• інформацію про доставку та оплату.

Чи стосується закон кнопок, форм та повідомлень інтерфейсу

Так, мова користувацького інтерфейсу також має значення.

Не варто вважати сайт повністю україномовним, якщо статті перекладені, але при цьому користувач бачить:

• «Submit»;
• «Your cart is empty»;
• «Ошибка отправки»;
• англомовний cookie banner;
• російськомовні підказки у формах.

Користувацький досвід складається не лише з основного тексту сторінки.

Тому під час локалізації потрібно перевіряти й системні елементи.

Що із соціальними мережами бізнесу

Стаття 27 прямо згадує вебсторінки в соціальних мережах як один із видів інтернет-представництва.

Уповноважений із захисту державної мови у 2026 році окремо звертав увагу на комерційні сторінки підприємців у Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram та інших платформах.

Це не означає, що будь-який приватний пост людини регулюється як бізнес-сайт.

Важливо відрізняти приватне спілкування від інтернет-представництва суб’єкта господарювання, через яке він пропонує або реалізує товари та послуги.

Чи потрібно перекладати весь старий блог

З точки зору практичного compliance це питання краще оцінювати не лише за датою публікації.

Якщо старі статті продовжують бути частиною активного сайту, доступні з навігації, отримують трафік і є частиною інформаційного представництва компанії, безпечніше підтримувати повноцінну українську версію такого контенту.

Особливо якщо іншомовна версія регулярно оновлюється, а українська — ні.

Саме така ситуація може створити очевидний дисбаланс між мовними версіями.

Чи можна використовувати машинний переклад

Сам закон не встановлює правило «машинний переклад заборонений».

Тому твердження, що Google Translate або DeepL автоматично роблять сайт незаконним, було б занадто категоричним.

Важливіше інше: інформація українською повинна бути зрозумілою, коректною та повноцінною.

Машинний переклад може створювати помилки в:

• юридичних текстах;
• медичній термінології;
• описах характеристик;
• цінах та одиницях виміру;
• назвах послуг;
• умовах договору.

Тому автоматизацію можна використовувати як частину процесу, але важливі сторінки бажано перевіряти редактором або спеціалістом, який володіє предметною термінологією.

Що з hreflang та SEO

hreflang не є вимогою мовного закону.

Це технічний SEO-механізм для мультимовних і мультирегіональних сторінок.

Він допомагає пошуковій системі зрозуміти зв’язок між різними мовними версіями URL.

Для сайту з українською, російською та англійською версіями коректний hreflang може бути корисним, але його наявність сама по собі не означає виконання мовного законодавства.

Так само Google не дає «бонус у ранжуванні» просто за встановлення hreflang.

Які штрафи передбачені за порушення мовних вимог до сайтів

Для порушень вимог Закону щодо використання державної мови у користувацьких інтерфейсах та на вебсайтах Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність.

За перше порушення може бути застосовано:

• попередження;
• або штраф від 3 400 до 5 100 грн.

За повторне протягом року порушення, якщо особу вже було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачений штраф від 8 500 до 11 900 грн.

Важливо не трактувати максимальну суму як автоматичний штраф за кожну сторінку або кожну скаргу.

Рішення про відповідальність приймається в межах встановленої законом процедури та залежить від конкретних обставин.

Окремо про обслуговування споживачів

Для порушень саме статті 30 про мову обслуговування існує окремий механізм реагування щодо суб’єктів господарювання.

Тому не варто змішувати в одну цифру всі можливі мовні порушення.

Сайт, інтерфейс, інформація про товар і безпосереднє обслуговування можуть стосуватися різних положень Закону та процедур відповідальності.

Для юридичної оцінки конкретної ситуації потрібно визначити, яка саме норма порушена.

Як виникає перевірка

Громадяни можуть звертатися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргами на можливі порушення.

Уповноважений також здійснює державний контроль у межах своїх повноважень.

У березні 2026 року Секретаріат повідомляв, що значна частина звернень стосувалася саме вебсайтів та інших інтернет-представництв.

Тому розраховувати на те, що мовна версія сайту «нікого не цікавить», не варто.

Водночас неправильно стверджувати, що одна скарга автоматично дорівнює штрафу.

Між зверненням і адміністративним стягненням існує передбачена законом процедура встановлення порушення.

Найпоширеніші проблеми мультимовних сайтів

1. Інша мова відкривається за замовчуванням

Українська версія існує, але новий користувач з України спочатку потрапляє на російську або англійську.

2. Українська версія неповна

Головна і послуги перекладені, але блог, FAQ, каталог або умови доступні тільки іншою мовою.

3. Частина інтерфейсу залишилася іншою мовою

Форми, системні повідомлення, checkout або віджети не локалізовані.

4. Новий контент публікується лише однією мовою

На момент запуску версії були однаковими, але через рік англійська або російська отримала десятки нових матеріалів, а українська залишилася без оновлень.

5. Мовні версії технічно переплутані

Наприклад, український URL містить російські title та description або кнопка перемикання мов веде не на відповідну сторінку, а на головну.

Це вже не тільки питання закону, а й проблема UX та SEO.

Як перевірити сайт: практичний чекліст

1. Відкрийте сайт як новий користувач з України.
2. Перевірте, яка мова завантажилася першою.
3. Пройдіть усі основні пункти меню українською.
4. Порівняйте їх з іншомовною версією.
5. Перевірте сторінки послуг та товарів.
6. Перевірте форми та повідомлення про помилки.
7. Пройдіть кошик і checkout, якщо це інтернет-магазин.
8. Перевірте мобільну версію.
9. Перевірте офіційні комерційні сторінки в соціальних мережах.
10. Переконайтеся, що новий контент публікується українською не пізніше за інші мовні версії.
11. Для SEO перевірте lang, hreflang, canonical та мовні URL.

Як краще організувати мультимовний сайт

Для більшості бізнесів практичною структурою є одна основна мовна версія та окремі URL для інших мов.

Наприклад:

• example.com/ — українська;
• example.com/en/ — англійська;
• example.com/ru/ — російська.

Але конкретний формат URL не встановлюється мовним законом.

Важливіше забезпечити:

• повноцінну українську версію;
• коректне перемикання між еквівалентними сторінками;
• зрозумілу структуру;
• правильні мовні атрибути;
• узгоджені метадані;
• просте оновлення перекладів.

Чи потрібно автоматично редиректити всіх на українську

Варто відрізняти перший візит від свідомого вибору користувача.

Українська версія повинна бути версією за замовчуванням для користувача в Україні.

Але якщо людина сама обрала англійську або іншу доступну мову, хороший UX зазвичай передбачає запам’ятовування цього вибору.

Нескінченне примусове перенаправлення назад на українську може створювати непотрібні проблеми для користувача.

Чи потрібен повний редизайн для виконання мовних вимог

У більшості випадків — ні.

Якщо архітектура сайту вже підтримує мультимовність, задача може складатися з:

• створення українських перекладів;
• перекладу інтерфейсу;
• налаштування мовної логіки;
• перевірки CMS;
• оновлення SEO-метаданих;
• тестування форм та checkout.

Перебудова всього сайту має сенс лише тоді, коли поточна технічна основа справді не дозволяє нормально підтримувати кілька мов або має інші системні проблеми.

Підхід TimeKairos

У TimeKairos ми не вважаємо правильним продавати локалізацію через формулу «у вас російська — завтра буде штраф».

Спочатку потрібно визначити, які саме вимоги застосовуються до конкретного бізнесу, а потім перевірити реальну структуру сайту.

Для мультимовного проєкту важливо не тільки додати перемикач UA / EN / RU.

Потрібно забезпечити повноцінність мовних версій, коректну роботу інтерфейсу, зрозумілу CMS, правильні URL та технічне SEO.

Якщо це можна реалізувати на поточному сайті, немає необхідності перебудовувати його лише заради локалізації.

Якщо ж існуюча система створює постійні дублікати, помилки та неповні переклади, тоді варто оцінювати зміну архітектури.

Висновок

У 2026 році вимоги до української мови на сайтах — це чинна норма, а не майбутня ініціатива.

Для зареєстрованого в Україні бізнесу, який реалізує товари або послуги в Україні, українська версія інтернет-представництва є базовою вимогою.

Вона повинна бути не менш повною за іншомовні версії та завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.

Інші мови при цьому не заборонені.

Найкращий підхід — не боятися мультимовності, а правильно побудувати її технічно й редакційно.

Українська повинна бути повноцінною версією вашого цифрового бізнесу, а не формальним перемикачем у меню.